Охорона птахів зимою

 Охорона птахів зимою





Саморобна годівничка

Зимуючі птахи

Охорона птахів зимою
 Зима — важкий час, особливо для дрібних птахів. У великі морози та в хуртовини не завжди легко знайти їжу. З настанням холодів частина комах гине, частина впадає в зимову сплячку, а тому птахи поступово переходять на поїдання урожаю насіння й плодів. У періоди нестачі корму найбільш уразливими стають дрібні садові птахи. Процес травлення в птахів відбувається швидко й енергійно, а тому вони постійно потребують їжі. Взимку, не встигнувши протягом короткого дня добути собі необхідну кількість поживи, птахи залишаються на ніч напівголодними і, не дочекавшись дня, гинуть. Регулярна підгодівля птахів у складний для них час допоможе популяціям диких птахів вижити й приступити до розмноження наступної весни.  Найгірше, що може статися в сувору зиму — це збої в підгодівлі або ж її припинення взагалі. Підгодовування взимку сприяє збереженню чисельності птахів. Підгодовування - це один із головних засобів залучення птахів до певної місцевості, що дає змогу провести дослідження чисельності та видового складу птахів.
 Коли почати підгодовувати птахів?
Годівнички починають вивішувати, у листопаді щоб птахи звикали до них.Почати підгодовувати птахів можнавже в листопаді-грудні, коли ще не дуже морозно.В основний період, з грудня до кінця лютого, корм у годівнички потрібно підкладати щодня. Підгодовування можна продовжувати до середини чи кінця березня, до появи комах.
Конструкція годівниць
Слід памятати що найголовніше, аби у годівниці завжди був корм, а конструкція годівниці повинна витримувати складні погодні умови. Корм повинен бути захищеним від опадів та вітру. Годівнички мають надійно кріпитися до дерев чи підвіконня. Вони не повинні відлякувати птахів та приваблювати котів, тому неслід розміщувати годівниці на землі чи низько над нею.
Для виготовлення годівниць можна використовувати порожні пластикові пляшки, картонні коробки чи робити годівнички з фанери чи дерева. Головне пам’ятати, що пташкам має бути зручно.Для кріплення сала можна використовувати булавки, підвішені на мотузці, або дріт.
  Найкращим кормом для птахів є звичайне соняшникове насіння, але воно має бути несмаженим. Дрібним птахам, що мають маленький дзьоб, важкувати добути ядро зі шкаралупи, тому треба дещо потовкти насіння. Крім того, годівнички можна наповнювати просом, подрібненим кукурудзяним зерном. Можно  насипати корм прямо на сніг. До такого імпровізованого «столу» теж злітатимуться птахи, хоча дятлів і повзиків за ним не побачиш. Ці люблять годуватися на підвішених годівничках.
Раціон птахів — це корм, збагачений вуглеводами та жирами. Саме ці речовини допоможуть поповнити життєво необхідні жирові запаси, такі важливі для виживання птахів у довгі, холодні ночі. За таким кормом не варто ходити далеко до супермаркету чи пташиного ринку, адже ідеальну поживу для птахів, із високим вмістом жиру, кожен знайде на своєму кухонному столі. Рештки від сала, кістковий мозок, залишки топленого жиру, крихти тістечок, печива тощо — усім цим можна сміливо ділитися з птахами взимку. Тільки пам’ятайте, щоб уникнути можливого поширення захворювань, не годуйте птахів сирими кістками чи м’ясом. І не забувайте також про те, що ці наїдки можуть приваблювати до годівничок котів. Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами, а також рисом і пшоном. Два останні види круп розбухатимуть у шлунках птахів і завдаватимуть їм додаткових неприємностей у холоди. Також не варто загодовувати птахів хлібом. Оскільки хліб для голодного птаха, як попкорн для голодної людини — швидко наповнює пустий шлунок, але не має поживної цінності для птахів.
 Птахам смакуватиме картопля в «мундирах», яку, перш ніж покласти в годівницю, варто розломити навпіл.
Пізнього літа та восени фрукти приваблюють і птахів, і метеликів, а також бджіл і ос. Зберіть яблука чи груші, які пооббивав вітер, і сховайте їх у темному, прохолодному місці. У сувору зимову пору, коли птахи вже пооб’їдали всі запаси ягід і фруктів на деревах і кущах, викладіть свої припаси яблук і грушок прямо на сніг. Або ще, поріжте фрукти на дольки чи понанизуйте їх на патички й викладіть у годівничку.
 Викладайте на пташиний стіл шматки сала. Кістки та жирні шматочки від м’яса, які залишаються після сімейної трапези, вабитимуть синичок і дятлів, а також сойок. Пам’ятайте, що ці продукти повинні бути несолоними (повністю без солі).

     
Горобець хатній   (Passer domesticus L.)     

У дорослого самця верх голови сірий, з темними цяточками, спина коричнева, з чорними поздовжніми плямами, поперек і надхвістя сірувато-бурі. У самки голова бура, нижня частина тіла строкато-бура. Оперення не таке яскраве, як у самця. Птахи осілі, частково кочові. В Україні поширені в населених пунктах по всій території. Живляться переважно рослинною і меншою мірою тваринною їжею (комахами та іншими безхребетними), охоче поїдають різні харчові відходи, зерно, ягоди, майже всеїдні. Розмножуються 2, іноді 3 рази за сезон. Гніздяться колоніально. Гніздо з трав'янистих рослин, корінців, вимощене кінським волосом, пір'ям тощо. Яйця білувато-жовті, із сірувато-бурою густою крапчастістю. Повна кладка з 5–7 яєць, з квітня – до кінця липня. Насиджують обидва птахи, 13–14 днів. Пташенята залишаються в гнізді 17 днів.

 

 Ворона сіра (Corvus corone L.)

У дорослих птахів чорні голова, горло, передня частина грудей, крила і хвіст. Решта оперення попелясто-сіра, з чорними рисками. Молоді птахи мають буруватий відтінок. В Україні звичайні, досить численні, місцями осілі, частково кочові птахи всієї території. Тримаються в лісах, лісосмугах степової зони, часто поблизу і в межах населених пунктів. Живляться рослинною і тваринною їжею. Поїдають дрібних гризунів, жаб, ящірок, дрібних птахів, пташенят і яйця інших птахів, комах, падло і всякі покидьки. Їдять також зерно, горіхи тощо.Гнізда з уламків гілок мостять на деревах. Повна кладка з 5 зелених, з темними крапками яєць, у кінці березня – до середини квітня. Насиджує переважно самка, 17 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько 35 днів.

Дятел строкатий (Dendrocopos major L).

Дятел строкатий великий - досить великий і один із 
найвідоміших представників родини Дятлових. Як правило, веде осілий спосіб життя. Сезон розмноження з кінця березня по червень. Будівництву гнізда передує гучне демонстративна поведінка птахів, супроводжуване криками, «барабанним» дробом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай 5—7 блискучих білих яєць. Насиджують по черзі обидві птахи близько двох тижнів. Виліт молодих у червні у віці близько 3 тижнів.






       Волове очко (Troglodytes troglodytes L.)

 Волове очко — один з найменших європейських птахів. Маса тіла становить 9—11 г, довжина тіла біля 10 см.  Хвіст непропорційно короткий та часто піднятий вгору, що надає птахові характерного вигляду. Дзьоб шилоподібний, тонкий, дещо загнутий донизу. Гніздо будує самець. У кладці 6 - 7, іноді 5 або 8 яєць.  Кладки з'являються в першій — другій декадах травня. Зазвичай протягом року два виводки. Другі кладки у другій — третій декадах червня. Насиджує тільки самка протягом 13—14, частіше 14—15 діб.

 Повзик звичайний, смовзик  (Sitta europaea L.)

  Повзик звичайний – осілий птах листопадних лісів та парків, гніздується в старих деревах. Живиться комахами, насінням та горіхами. Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх в розщелині дерева. Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, напротивагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів. Гніздо будують в дуплах або розщеленах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, будуючи стіну з мулу. Відкладають 5-8 білих з червоними цятками яєць.  Висиджує пташенят два тижні, вигодовує до 25 днів.

 



Синиця блакитна (Parus caeruleus L.)

Синиця блакитна тримається листяних лісів, парків, садів. Гніздиться в дуплі або шпаківні, вистеляючи гніздо травою, шерстю, мохом і пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 8—12 білих яєць. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками тощо.

Синиця велика (Parus majorL.)


Досить красивий птах.  Велика синиця – один з найбільш великих представників родини Горобцеподібних: довжина її тіла 130 – 165 мм, маса близько 20 г. Велика синиця широко поширена в листяних лісах, в заростях по берегах річок і водойм, гаях, парках і садах. У квітні самка відкладає 6-12 білих яєць з червонуватими крапинками і насиджує кладку протягом 10-14 днів, харчуючись тим, що принесе самець. Пташенята вилуплюються голими та сліпими, але через 2-3 тижні вже вилітають із гнізда. Батьки догодовують їх ще близько тижня. Іноді пара синиць встигає зробити ще один виводок.

Сич хатній (Athene noctua Scop.)

 

Маленькі сови. Маса до 200 г. Дорослі птахи зверху бурі, зі світлими поздовжніми плямами. Низ тіла білуватий, з бурими поздовжніми плямами. Пальці вкриті волосоподібним коротким пір'ям. Улюблені місця перебування – культурний ландшафт, сади і парки, зелені насадження в населених пунктах. Гнізда найчастіше роблять у щілинах будівель, у норах, скиртах соломи, в дуплах дерев. Повна кладка з 5–7 білих яєць, у травні. Насиджує переважно самка, близько 28 днів. Через 5 тижнів пташенята стають дорослими.

Сова сіра (Strix aluco L.)


   Птах середніх розмірів, приблизно з ворону сіру з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. обмежений темною смугою. Очі доволі великі, чорні. Живляться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами. Гніздовий період починається рано. На початку березня. Сова сіра в більшості випадків влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, берез, верб і осик. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить, відкладаючи яйця на існуючий субстрат. Повна кладка 2-6 (частіше 3 — 5) білих яєць, в кінці березня — на початку квітня. Насиджує самка 30 днів. Пташенята стають дорослими через 35-40 днів.

  Сойка (Garrulus glandarius L.)
 Довжина тіла близько 34 см, вага 147—196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів (іноді і ссавців).Вже у квітні сойки починають будівництво гнізда на листяному або хвойному дереві у яке відкладає 5—8 яєць. Висиджують яйця як самець так і самиця протягом 16—17 діб. Через три тижні пташенята покидають гніздо.

 

  Сорока  (Ріса ріса L.)

Довгохвості строкаті птахи, розмірами такі, як галка. Маса 230 – 250 г. У дорослих птахів голова, шия, воло і частина грудей чорні, із зеленуватим металічним блиском. Задня частина грудей, черево, поперек і плечові пера білі. Хвіст довгий, чорний, з металічним блиском. У молодих птахів оперення тьмяне, без блиску. Живляться комахами, зерном, маленькими тваринами, падлом, покидьками. На місцях гніздування з'являються дуже рано, бо зимують у тих самих місцях або поблизу від них. Гнізда у вигляді великих, закритих зверху куль, із сухих палок, будують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. У середині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Повна кладка з 5–7 зеленуватих, з темними плямками яєць, у середині – кінці квітня – на початку травня. Насиджує самка, 17–18 днів. Пташенята залишаються в гнізді 22–24 дні.

Щиглик, щиголь (Carduelis carduelis L.)

Довжина становить 12—16 см, вага — 16—22 г, забарвлення строкате, яскраве. Повсюдний в листяних та мішаних лісах, парках, садах. Поїдає комах-шкідників, насіння смітних трав. Щигликів часто тримають в клітках. Самка насиджує 4-6 яєць впродовж 12-14 діб. Самець в цей час її годує і постійно співає біля гнізда. Після появи пташенят самець приносить їм комашок, а пізніше – насіння, розм’якшене у волі. Пташенята знаходяться у гнізді 2 тижні, а після того, як вони відлітають, батьки виводять ще одне потомство.

Яструб малий  (Accipiter nisus L.)

За виглядом подібний до великого яструба, проте значно менший. Маса тіла 150–300 г, довжина тіла 28-38 см. В кладці 1-3 яйця, які можуть відрізнятись характером пігментації і формою, а іноді й розміром. Кладку насиджує самиця протягом 30-33 діб. Після вилуплення самка піклується про пташенят і годує їх в перші 8-14 днів. Через 24-28 днів після вилуплення молоді птахи сідають на гілки біля гнізда, тренуючи політ. Статева зрілість настає в межах одного-трьох років.

Яструб великий (Accipiter gentilisL.)

Яструб великий – типовий лісовий мешканець. Він обирає ліси будь-якого типу з високими деревами. Досить часто селиться поряд з людиною. Місцями є доволі звичним, але рідко трапляється на очі через свою утаємниченість. Повна кладка з 2-3 зеленувато-блакитних яєць. Насиджує переважно самиця протягом 38 діб. Самка знаходиться з пташенятами 25 діб. В цей час їх годує самець. У віці 35-45 діб пташенята починають літати. До 70 доби їх годують батьки, до 90-ї вони стають повністю самостійними. Статевозрілими молоді птахи стають у віці одного-трьох років.

Жайворонок чубатий, посмітюха (Galerida cristata L.)

Маса тіла 35-45 г, довжина тіла біля 15 см.  Самка одна будує гніздо на землі і вистилає його травою, пір'їнками або шматочками моху. У деяких районах птахи гніздуються виключно поблизу людського житла, за що в Україні їх прозвали „сусідами". Самка робить дві кладки за сезон. У першій кладці зазвичай міститься 5 яєць, а в другій - від 3 до 4 яєць. Насиджує кладку лише самка. Пташенята, що вилупилися з яєць, сліпі й вкриті жовтуватим пухом кольору соломи. Пташенят батьки вигодовують разом. Вони приносять їм комах. Пташеня, яке частіше за інших відкриває дзьоб, отримує найбільшу кількість їжі. Пташенята залишають гніздо вже через 9 днів, проте батьки продовжують їх годувати. Через 20 днів пташенята вже вміють літати. У разі небезпеки пташенята притискаються до землі або ховаються в траві.

Учні Красноколядинської ЗОШ І-ІІІ ступенів підгодовують птахів

Іванка Ільченко турбується про пташок

Таміла Осташко постійно слідкує за годівничкою, щоб пташки не були голодні.